Тортура мовчанням D.Brusnitsyn

За три роки я змирився.
Тебе ніяк не турбував.
Весь час з думками я про тебе, але на зустріч я не звав.
Твое прохання остаточне
Я дуже добре пам'ятав.
Я все про тебе пам'ятав.
Пам'ятав... Пам'ятав...

Я так хотів! Зустрітись знов...
Я так хотів! Поспілкуватись знов...
Але я не міг...
Обіцяв я тобі...
Тримати слово своє...
Як би ж знала ти?!!!
Як важко... важко... це дається мені.
Тримати слово дане тобі.
Тримати слово... слово... дане тобі.

Я завинив:
Дуже сильно любив,
Цим тебе налякав,
Що робити не знав.

За цю провину мою...
Ти дарувала мені
Тортуру мовчання свою.
Мовчання... мовчання...
Тортуру свою.

Я у пеклі горю.
Витримую тортуру твою.
Бо тебе я дуже дуже сильно люблю.
Тому я витримаю тортуру мовчання твою.
Тебе я дуже сильно люблю.
Тому я витримаю тортуру твою... твою...
Мовчання тортуру твою.

Я так не хотів, але я це зміг:
З тортурой мовчання три роки прожив,
З коханням у серці три роки прожив.

Це все, що дісталось від тебе мені.
Дісталось від тебе мені.
Мені... мені... дісталось від тебе мені.

Я так захотів і я це зміг:
Три роки я спокій твій свято беріг.

В дарунок від тебе мовчання тортура твоя.

Це все що маю я...
Це все що маю я...
Це все що маю я....

Тортура мовчання твоя!
Мовчання... мовчання...
Тортура твоя.

Це все що маю я!
Це все що маю я!
Це все що маю я!

Тортура мовчання твоя...
Тортура мовчання твоя!
Тортура мовчання твоя...