Кохав і втрачав D.Brusnitsyn

Я так хотів... бути з тобой.
Я цим жив... мріяв тобой.
Я так покохав... що розум свій зовсім втрачав.

Помилок наробив... і тебе розлютив.

Дуже сильно опікав... і тебе налякав.

Я так покохав, що розум свій зовсім втрачав.
Я втрачав... я втрачав.

Я так хотів... щоб була щаслива ти.
Щоб посміхалась завжди ти.
Я все для цього робив...
Бо дуже сильно тебе я любив.

Я так покохав, що розум свій зовсім втрачав.
Я втрачав... я втрачав.

Я так бути разом з тобою хотів.
Що помилок наробив... і цим тебе налякав.
Як бути далі не знав... і спокій тобі я надав.

Я спокій тобі надав, бо як заспокоїти тебе я не знав.

Тебе я втрачав...
Втрачав...
Як заспокоїти тебе я не знав.
Не знав...
Я дуже сильно тебе покохав, що розум свій зовсім втрачав...

Тебе... Тебе... Я втрачав.
Дуже сильно покохав...

Мене... Мене... Я втрачав!

Кохав і втрачав...

Що робити не знав...

Кохав і втрачав...

Мене... я втрачав... кохав і втрачав...