Любов на вазі не зважиш VovaZiLvova & Всюдисвоя

Любов на вазі не зважиш,
Хоч інколи її небагато
Побачити її ми зможем
Лиш якщо віддавати більше, ніж брати
♪
Нас навчили, що щастя у словах і речах
Нас не вчили, що щастя у думках і ділах
Ми марширували від себе й куди — невідомо
Ми тікали замість того щоб вертатись додому
Шоб вернутись до себе, потрібно мужності більше
Ніж про це розкажуть фільми, книжки, пісні і вірші 
Але й винагорода за це більше ніж просто блистить
Коли зона комфорту позаду затишно спить 
Я прокидаюся щоб встигнути те, що не встиг учора
Аби прожити все горе, а потім вилити в море 
Аби віддати те що мав, аби щось більше здобути
Аби нарешті збагнути, що не робити, а бути
Що намір більший за мрії, а діло більше за намір 
Менше не гірше за більше, тиша гучніша за гамір
Тому віддаючи я не біднію, а багатію 
Тим паче коли йдеться про любов, радість і мрію
♪
Любов на вазі не зважиш
Хоч інколи її небагато
Побачити її ми зможем
Лиш якщо віддавати більше, ніж брати
♪
Нас навчили, що любов це залежність і звичка
Нас не вчили, що любов це вогонь і криничка
І одне і інше служить іншим, себе віддаючи 
Я теж вчуся бути тим хто робить, а не тільки кричить 
Тим, хто не мовчить, коли говорити треба хоч і незручно
Тим хто знає різницю між гучно і влучно 
Тим хто практикує сам те, що іншим проповідує 
Тим хто у власні глибини для себе ж і гідом є
Але поки я вчуся, то мої помилки — мої побратими
З якими непросто, але без яких — ніяк
Привчають, що краще поволі вперед, ніж впевненно на місці 
Так помиляючись врешті долаєм шлях
Віддавати складніше, ніж брати, але і важливіше
Цей чорнозем найчорніший, тому плоди найсмачніші 
Допоки кожен не процвітає, не процвітає жоден
Віддаватиму більше, ніж братиму допоки годен 
♪
Любов на вазі не зважиш
Хоч інколи її небагато
Побачити її ми зможем
Лиш якщо віддавати більше, ніж брати