Фарба долі Лілея

Ти прокидаєшся від сну, пустий мольберт чекає дій.
Яку ти барву головну обереш для власних мрій?
Люди - як пензлі, що малюють по асфальту,
Хтось усе закреслює, хтось творить із базальту.
Дивись сюди: береш жовтий... - і бум! -
Все залито сонцем, зникає весь сум.
Тепло по венах, сміх у кожне віконце,
Ти випромінюєш світло, ти і є це сонце!
А хочеш білий? Окей, це чиста сторінка,
Жодного бруду, ідеальна картинка.
Глибокий вдих...  І тиша... Новий  старт.
Світ усе витер,  ти відчуваєш азарт?
♪ 
Розмалюй свій світ так, як хоче душа...
Хай мелодія вулиць сьогодні не поспіша.
Ми -  фарби і тіні, ми - творці цих картин,
У великому місті ти такий не один.
Кожен крок, кожна думка залишає свій слід...
Який ти всередині - такий твій і світ.
♪
Але бувають дні, коли ти тягнешся до сірого.
Це твій свідомий вибір простору нещирого.
Бетонні стіни, монотонний вимір,
Похмуро, пусто - ти сам це вибрав!
Ти кажеш: "Світ такий", ні, це твоя проекція,
Сіра рутина - це твоя інфекція.
Або береш чорний. Густий і холодний.
Для когось це стиль, для когось - день голодний.
Замкнутись в собі, опустити жалюзі,
Ігнорувати світло, загубитись в ілюзії...
Стоп!
Світ - це пластилін у твоїх долонях!
Додай червоного, хай кров пульсує в скронях!
♪
Білий. Сірий. Зелений. Чорний...
Жовтий. Блакитний. Яскравий - Червоний.