Люди YAKTAK

Я знаю, що люди як ті вокзали
Що пам'ятають сум, сльози і сміх
Ті слова, які ще не сказали
Так хотів би я почути їх усіх
♪
Знаю я - ми до кінця за свободу
Вірю я, що люди як ті ліхтарі
Світять крізь всі бурі й незгоди
Хто би що не говорив
♪
Люди, люди, люди, люди
Хто ми є один без одного?
Люди, люди, люди, люди
Без людей стають безоднею
Люди, люди, люди, люди
В'януть без любові це закон
Любиш, любиш, любиш, любиш
Любиш ти і я люблю також
♪
Люди – каміння, вони летять у море
Лишають за собою лиш сліди на мить
Два кола на поверхні, скільки таких історій?
Може, це ми з тобою? Я сподіваюсь, що не ми
♪
Люди це іскри, вони летять яскраво
Лишають за собою тільки світло в темряві
Хтось світить довго, а хтось згасає рано
І темно там, де вчора ще комети жевріли
♪
Люди це квіти, лізуть до сонця крізь багнюку
Читай не між рядків, читай між сторінок
Бо коли люди міцно візьмуться за руки
То разом квіти ці утворюють вінок
♪
Люди дерева - сплітаються корінням
І наодинці вже не виживуть ніяк
Один без одного загине, хто у тому винен?
І ми у всьому цьому разом, бо люди - це сім'я
♪
Люди, люди, люди, люди
Хто ми є один без одного?
Люди, люди, люди, люди
Без людей стають безоднею
Люди, люди, люди, люди
В'януть без любові - це закон
Любиш, любиш, любиш, любиш
Любиш ти і я люблю також
♪
Люди, люди, люди, люди
Хто ми є один без одного?
Люди, люди, люди, люди
Без людей стають безоднею
Люди, люди, люди, люди
В'януть без любові - це закон
Любиш, любиш, любиш, любиш
Любиш ти і я люблю також