Двадцять чотири нуль два Friends in Kharkiv

Ми вводимо воєнний стан
На всій території нашої держави.
Серед убитих трьохмісячна дитинка,
Дівчинка... Чи вона загрожувала росії?
З початку російського вторгнення
В Україну Харків ще не знав жодного
Спокійного та тихого дня...
Я просто... Я просто...
Нас вбили морально...
Нас вбили морально...
♪
Двадцять чотири, нуль два, світ зупинився,
Небо здригнулось, тіні на стінах здалися.
Розірвані сни на уламках будинків,
Ми стали сильніші, бо більше не грішні.
♪
Палає вогонь у серцях молодих,
Харків кричить між сирен і руїн...
Світло крізь дим пробивається знов,
Ми не зламались, не втратили кров!..
♪
Стіни тремтять, але місто не впало,
Пам'ять живе між уламками скла.
Очі дітей, у яких вкрали ранок,
Шепочуть: Тримайся, настане весна...
♪
З попелу встанемо, день ще прийде,
Пам'ять про тих, хто не встиг, не помре!..
Наша земля нас тримає, веде,
Хай знає весь світ: Україна гряде!
♪
Двадцять чотири, нуль два – ми не забудем,
Місто живе, бо в серцях його люди.
Сонце зійде над руїнами дня,
Харків стоятиме, буде весна!..