Полонила S.N.O.B

Серце полонила, такою хтивою красою.
Поглядом звабливим, мене згубила і...
Серця половина, в твоїх руках згасала.
Був світ немилий. Нема й життя на самоті.
♪
Як той одяг на підлогу падав,
Оголеними наші душі стали.
Дурманом віяло між нами,
Тіл запахи спрагло ковтали.
Тремтіли подихи, гріли вустами,
Краплини поту так ніжно стікали.
♪
Життя немає без того, щоб не омріяти знову,
Магію разом з тобою. Кожна хвилина у тому.
Та й не було життя поруч, де сльози і обман поряд.
В лабетах віків до скону, пішов, як камінь у воду.
♪
Серце полонила, такою хтивою красою.
Поглядом звабливим, мене згубила і...
Серця половина, в твоїх руках згасала.
Був світ немилий. Нема й життя на самоті.
♪
Навкруги спалено світ, крокую далі один, 
Серед людей, та не тих. Не тих, не тих…
Я обертаюсь до них, шукаю серед обличь, 
та серце вторить: не ти. Не ти, не ти...
♪
Зламана всередині надія, не жевріє більше як вогонь.
Від задуваної свічки не розходиться тепло та світ навколо.
Як по колу, ходимо з тобою у думках і звинуваченнях.
На долоні, божа воля, за віщо стріла наші долі?!
♪
Життя немає без того, щоб не омріяти знову,
Магію разом з тобою. Кожна хвилина у тому.
Та й не було життя поруч, де сльози і обман поряд.
В лабетах віків до скону, пішов, як камінь у воду.
♪
Серце полонила, такою хтивою красою.
Поглядом звабливим, мене згубила і...
Серця половина, в твоїх руках згасала.
Був світ немилий. Нема й життя на самоті.