Чорнобильська рапсодія SPIV BRATIV

«Іди, іди, дощику,
Зварю тобі борщику
В полив'янім горщику.
Іди, іди, дощику,
Цебром, відром, дійницею
Над нашою пашницею...»
♪
“Іду, іду, дитино,
До тебе, і до всієї твоєї родини,
І до твоїх сусідів
Твердосердих і серцеїдів...
Іду, іду, поливаю,
Тисячі душ з Чорнобилем поєднаю!”  
♪
Пройшла Галлея з хвостом вогняним.
Пройшла Галлея передвістям лихим.
♪
Пройшла Галлея, і зразу ж за нею
З’явилася в небі Зірка-Полин
♪
Розрісся полин степом-долиною.
Всі знають: славен полин гіркотою.
♪
Полин-трава під Полин-зіркою,
Під небесною горе-квіткою
♪
Під Полин-зорею місто Прип’ять...
Під бузком на лавці молодята сидять,
Радісно усміхаються, про щось шепотять...
Довкіл весна, у небі зірки мерехтять.
Під Полин-зорею місто Прип’ять.
♪
До схід сонця летів лелека,
Летів-клекотів: “Світе мій! Небезпека!” –
Ніхто не почув.
Квітень пахучими квітами
Садки і гаї одягнув.
Веселі вогні танцювали
Над річкою Прип’яттю,
Веселі вогні танцювали
Над Дніпром-Славутою...
Зірвалася з неба Зірка-Полин,
Униз полетіла рибкою-щучкою!
♪
Зірка-Полин, наче клин,
Розчахнула груди Землі!
На черноземах родючих
Утворилася Зона
Страху і поминального дзвону.
Зона невидимої Панни-смертоносиці,
Зона жорстокої і невблаганної Панни;
Жахом вона все довкіл оточила,
Змагатися з нею несила! Несила!
♪
До схід сонця летів лелека,
Летів-клекотів: “Світе мій! Небезпека!” –
Ніхто не почув.
♪
Полин-трава ще більше прогіркла.
Повітря прогіркле.
Джерела і ріки прогірклі.
Ліси і лани прогірклі.
Міста і села прогірклі.
Сльози прогірклі.
Прогірклі сльози.
♪
У серці Вкраїни болюча заноза.
У серці Європи болюча заноза.
У серці Світу болюча заноза.
У серці Всесвіту – сльози.
Занози... сльози...
Полин... тлін...
Тисячі трагічних світлин...