Зі Стокгольму зі зціленням VovaZiLvova & Frazé-Frazénko

Добрий вечір, ми з синдромом зі Стокгольму
Це ще дуже боляче, та вже нє очєнь больна
На злоякісну емпатію хворіє Вольна
Але зцілить всЕ ця наша священна Вóйна
Добрий вечір, ми з синдромом зі Стокгольму
Це ще дуже боляче, та вже нє очєнь больна
На злоякісну емпатію хворіє Вольна
Але зцілить всЕ ця наша священна Вóйна
♪
Триста шістдесят вісім років триває ця війна
Але крім того шо ми досі не перемогли - каже нам вона
Ми також і не програли, привіт Кличку Віталію,
Значить попереду в нас перемоги вакханалія
Але наразі мусим зцілити одну недугу
Через яку у ворогові ми бачимо друга
Через яку не відрізняємо ката від брата
Через яку дівоча пам‘ять і в діда і тата
Які вернулися з Сибіру, і не вернулись
Які вже прямо не стоять, в Сибіру зігнулись
Які любов’ю дивною, бо православною
Все стерпіли, навіть долю нерівноправную.
А також ті діди, яких самих з Сибіру
Сюди навезла як гімна, та червона фіра
І ясно шо вони дітей навчили язика
Стала рускагаварящя східна Україночка
Меншовартість-меншовартість-меншовартість срана
Москаля не любиш, але як і він ти п’яний
Москаля не любиш, бо Кобзар тобі казав?!
Кайдани порвати, кров’ю волю кропити заповідав!
Не віриш пророку, з апостолом порадся
1 до Коринтян 13:11
«Коли я дитиною був, то говорив, як дитина,
Я думав, як дитина і розумів, як дитина.
Коли ж я мужем став то відкинув дитяче»
Той мужем став, хто зрозумів, що це значить
«Віра, надія, любов - найбільша любов між ними»
Але «Люби свого ближнього, як себе самого!»
А не навпаки! А щоб любити побратима,
Треба визволити себе з ярма кріпосного
Визволяймо і ставаймо. Кайдани порвімо
І вражою злою кров’ю. Волю окропімо
І себе в сем'ї великій, В сем'ї вольній, новій,
Пам’ятаймо шанувати. Добрим гучним словом.