Ти не забув і я VORONOVA

Я зберігаю тишу як листи,
Що не дійшли до твого серця.
Ми так боялись правди й висоти,
Що загубили зараз… і колись, і вперше…
Я вчуся дихати без твоїх рук,
Без ще хвилини, без «не йди».
Час не лікує — він стирає звук
Того, що мало бути назавжди.
♪
А погляд не сховаєш у тіні,
А руки тягнуться до тебе знову,
А ми все ті у новім дні…
І цілий світ неначе проти нас у змові…
Був… ти не забув, і я…
Коли тебе нема, я буду край вікна чекати все одно.
♪
Я, може, напишу тобі привіт
І жорстоко сколихну твій світ.
Наші очі там зустрілись, де мости ущент згоріли,
Як би ми втекти не хотіли… біжи не біжи.