Хустинка InskarFolk

Ой, хустинку пов’язала — шовк і кольори,
Наче сонце заплелось у квітах на зорі.
Всі дівчата в модних брендах, кепках, окулярах,
А я йду собі в хустині — вся немов у чарах!
В ній і запах свіжої м’яти, і простір у полі,
В ній бабусина ніжність і подих моєї волі.
Хтось говорить: «То вже ретро», хтось говорить: «Старе»,
А для мене в цій хустині рідна пісня оживе.
♪
Ой, хустинку пов’язала! Ой, за що її люблю?
Бо вона мою красу барвами малює!
У маленькому вузлику — сила й таємниця,
Я у цій хустині — наче вільна птиця!
Гей, нехай гуляє вітер, хай вона летить!
Хустка барвами палає — і душа бринить!
За що її люблю? Бо вона — це я:
Неповторна, горда, вільна і жива!
♪
Я зав’яжу вузлик — свою долю прикличу,
Бо мені цей візерунок нині до обличчя.
На хустині — пишні квіти, зелене листячко,
А я в ній така яскрава, наче те сонечко!
Хлопці обертаються, погляди ховають,
Бо такої файної нечасто зустрічають.
Це не просто клаптик шовку — це моя броня,
Я у ній сама собі королева дня!