Ніч Ваня Рассел & Tulieva

Ніч розсипала вогні по мокрих дахах,
Ми тікаємо від всіх, залишаючи страх.
Твої очі — ніби місто, де не гасне світло,
Я знайшов у них себе, хоч шукав зовсім інше.
Тихо грає музика десь між наших тіл,
Ти не вірив у дива, поки мене не зустрів.
І нехай весь світ мовчить, нам не треба причин,
Я впізнаю серед інших голосів твій спів.
♪
Знову ніч нас забере,
Де тільки ти і я.
Між неоном і дощем
Горить наша зоря.
Не відпускай мене,
Хай завмирає час.
Серед тисячі людей
Наш вогонь не погас.
♪
Місто спить, але для нас починається день,
Ми ховаємо мрії від чужих новин і тем.
Я запам'ятав твій сміх, як улюблений мотив,
Ти була холодом, який я зігрів.
І нехай навколо шум, хай кудись поспішають,
Наші тіні на асфальті знову поруч літають.
Я не знаю, що буде через місяць чи рік,
Та сьогодні ти зі мною — і цього досить мені.
♪
Знову ніч нас забере,
Де тільки ти і я.
Між неоном і дощем
Горить наша зоря.
Не відпускай мене,
Хай завмирає час.
Серед тисячі людей
Наш вогонь не погас.