ТО НЕ МИ IVAN LIULENOV

Не можу дозволяти собі закохатись 
Я не забув про нас і не забув яка ти. 
Не можу це зробити, хоч мене і просиш. 
Зараз влюбиться в когось - нова розкіш. 
Інші дотики - Не зміг собі дозволити. 
Бо уві сні я бачив досі. з тобою летим. 
І в теплих спогадах сльозами - тонем ми. 
Я загадав те саме… Але то не ми.
То вже не ми. То не про нас. 
♪
Ми списалися знову в черговий раз,
бо за вікнами клята тревога!
Мол дізнатися «як ти» чи «все гаразд.
листування в коридорах… 
І навиває страх вмерти… так рано. 
Так нікого і не покохавши.
Життя це не фортепіано.
Я вже давно не бачив білі клавіші.
♪
Не можу дозволяти собі закохатись 
Я не забув про нас і не забув яка ти. 
Не можу це зробити, хоч мене і просиш. 
Зараз влюбиться в когось - нова розкіш. 
Інші дотики - Не зміг собі дозволити. 
Бо уві сні я бачив досі. з тобою летим. 
І в теплих спогадах сльозами - тонем ми. 
Я загадав те саме… Але то не ми. 
То вже не ми. То не про нас. 
♪
Десь на зупинці. На аваріці. 
Набрав ендорфіну по вінця. 
Відкинувши сидіння до кінця,
Хапаючи кисень… з напіввідкритих дверцят.
Я бачу ночі що були нестримними,
А рішення прийняті імпульсивними.
Повітрям дійсно дах зносило нам і 
Падали після так знесиленими. 
То вже не ми! Знесиленими. 
♪
Не можу дозволяти собі закохатись 
Я не забув про нас і не забув яка ти. 
Не можу це зробити, хоч мене і просиш. 
Зараз влюбиться в когось - нова розкіш. 
Інші дотики - Не зміг собі дозволити. 
Бо уві сні я бачив досі. з тобою летим. 
І в теплих спогадах сльозами - тонем ми. 
Я загадав те саме… Але то не ми.
То вже не ми. То не про нас.