Художник Ваня Рассел

Десь між небом і землею,
Де мовчать чужі слова,
Художник пензлем намалював
Картину на якій ти і я
Він додав туди світанки,
Трохи сонця, трохи сліз,
І два серця, що так близько,
Що не треба зайвих слів.
♪
А потім він сховав картину
За сімома замками в ніч,
Щоб ніхто не зміг знайти
Крім нас єдиних...
♪
Ми навіть не знаємо, як сильно кохаємо,
Бо нашу картину сховали від нас.
Десь там, за стінами, ми відчуваємо
Що наше кохання, сильніше за час.
♪
Ми навіть не знаємо, що там намальовано —
Які там є фарби, які кольори.
Колись ми побачимо що насправді приховані
На цьому полотні весь час були ми.
♪
Кажуть, що на картині
Наші мрії, наші сни
Кожен дотик, кожен погляд,
Невідомо - а уяви:
Може, там немає тіней,
Може, там немає людей.
Невідомо та побачити хотілось
♪
Та ключ від тієї кімнати
Загубився серед літ.
І ніхто тепер не знає,
Що там заховав художник.
Заховав художник...
♪
Ми навіть не знаємо, як сильно кохаємо,
Бо нашу картину сховали від нас.
Десь там, за стінами, ми відчуваємо
Що наше кохання, сильніше за час.
♪
Ми навіть не знаємо, що там намальовано —
Які там є фарби, які кольори.
Колись ми побачимо що насправді приховані
На цьому полотні весь час були ми.
♪
А якщо колись відкриються двері,
І пил з полотна злетить,
Ми побачимо там не просто двох людей —
Ми побачимо цілий світ.
Ми побачимо цілий світ...
♪
Ми навіть не знаємо, як сильно кохаємо,
Бо нашу картину сховали від нас.
Десь там, за стінами, ми відчуваємо
Що наше кохання, сильніше за час.
♪
Ми навіть не знаємо, що там намальовано —
Які там є фарби, які кольори.
Колись ми побачимо що насправді приховані
На цьому полотні весь час були ми.