Скільки Логай

Скільки було,
Скільки ще буде,
Часу того
Відведено людям?
♪
Щоб зрозуміти,
Що ми ненадовго тут,
Та граємо, ніби
Ми збереглись у цій грі…
♪
Всі невдоволення, скарги
Залиш у вчорашньому дні.
Перед сном, як і ти,
Я люблю мріяти:
Щоби було «якщо»,
Щоби було «якби»… мріяти.
♪
Іронія тільки в тім,
Що всі ці «якби»
Залишаться чим були, мов дим.
♪
Пам’ятаєш, як ти був малим,
Дивився у небо і там бачив зорі,
І навіть коли дивився під ноги,
Там все одно в калюжах бачив їх.
♪
А тепер озирнись.
Що ти бачиш, скажи:
Збудовані тобою стіни,
Кар’єра, офіс, кредитні карти —
Чого це все варте, скажи мені?
♪
Світ палає і валиться вщент.
Яких іще тобі знаків треба,
Щоб не чекати той самий момент,
Не сподіватись на манну із неба?
♪
Щоби нарешті знайти у собі сили
Послати всіх, хто у тебе не вірить,
Щоби нарешті не словом, а ділом
Сказати світу про свої мрії.
♪
І не бійся, що скажуть, що хворий,
Що неможливо, що пізно, що гониш.
Хай краще пізно, але не ніколи,
Бо кожен день ми все ближче до стопу.
♪
Скільки було,
Скільки ще буде,
Часу того
Відведено людям?
♪
Щоб зрозуміти,
Що ми ненадовго тут,
Та граємо, ніби
Ми збереглись у цій грі…