Пташка Оля Полякова

Тримай її в обіймах, сховай її від зла
Пробач їй цю зневіру
Бо крізь вогонь вона пройшла
Візьми її на руки, неси, немов дитя
Ці рани не зцілити
Вони тепер на все життя

І хай лине до небес
Крик її душі у печалі мить
Та знов пташкою вона
Після зливи сліз спробує злетіть
Нехай вона летить