Чекають матері Багарт

Проводила сина на війну
Та щомиті посивіла мама,
Знаючи тому життю ціну,
Де відкрита до безсмертя брама
Сіла на диван серед світлин,
Він у дитсадку, він в інституті…
«Як ти швидко виріс, любий син,
Навіт і не був малим по суті
Як ти швидко виріс, любий син,
Навіть і не був малим по суті».

Чекають матері дітей з війни,
Чекають постарілі, посивілі.
Всі мріють про одне лише вони —
Щоб не поранили, не вбили.
Чекають матері дітей з війни,
Синів і донечок чекають.
Щоб повернулися вони,
Щомиті Господа благають.

Звідусіль щодня потік новин,
Та, на жаль, не всі вони хороші.
В обороні під Херсоном син
Пише, що в підрозділі молодший
Пише, що поранений у бою,
Якби не брати, вже й не написав би.
Пише, що любов знайшов свою,
Що за неї і життя віддав би.
Пише, що любов знайшов свою,
Що за неї і життя віддав би.

Чекають матері дітей з війни,
Чекають постарілі, посивілі.
Всі мріють про одне лише вони —
Щоб не поранили, не вбили.
Чекають матері дітей з війни,
Синів і донечок чекають.
Щоб повернулися вони,
Щомиті Господа благають.

Щоб повернулися вони,
Щомиті Господа благають,
Щомиті Господа благають...