Як родина Україна Багарт

Так спокійно місто увечері,
Що здається, щастя час існує.
А на небі, як на вівтарі,
Сонце в хмарах божестви малює.
Пригорну до себе тебе я:
Що для щастя ще мені потрібно?
Мрія жити у радості моя,
І коли волосся будуть срібні.
Мрія жити у радості моя,
І коли волосся будуть срібні.

Як родина вся країна в лиха час,
Спільне лихо всіх нас об’єднало!
Доки віри у душі вогонь не згас —
Битимемося, скільки б не тривало!
І надія у душі допоки є —
Будемо світанки зустрічати!
Тільки той у поєдинку виграє,
Вміє хто надію зберігати!
Тільки той у поєдинку виграє,
Вміє хто надію зберігати.

Сядемо на лаві у дворі,
Ще за мить підтягнуться сусіди.
Про свої життєві тягарі
Розмовляти будемо та біди.
Тільки зараз, як родина ми,
Бо одна біда всіх нас єднає!
Якщо десь там чуємо громи —
Прилетіти може, кожен знає.
Якщо десь там чуємо громи —
Прилетіти може, кожен знає.

Як родина вся країна в лиха час,
Спільне лихо всіх нас об’єднало!
Доки віри у душі вогонь не згас —
Битимемося, скільки б не тривало!
І надія у душі допоки є —
Будемо світанки зустрічати!
Тільки той у поєдинку виграє,
Вміє хто надію зберігати!
Тільки той у поєдинку виграє,
Вміє хто надію зберігати.