Весна Багарт

Ра́нній світа́нок, ра́дісний ра́нок- весна́
Те́плі оде́жі вже нам одяга́ти не тре́ба
Ти посміха́єшся, фо́рмула ща́стя проста́
Го́лубом си́зим хочу́ я злеті́ти до не́ба
По́руч з тобо́ю життя́ вже не про́сто роки́,
Схо́жі які́ в невідо́мість на стри́мані кро́ки
Не відпу́щу я ніко́ли твоє́ї руки́
Ра́зом нам ле́гше даю́ться життє́ві уро́ки

До́бре, якщо́ по́руч ми́ла
З не́ю ма́є сенс життя́,
До́ля би ще нас люби́ла,
Не втекли́ щоб почуття́
До́ля щоб не розлуча́ла
У спонта́нності поді́й,
Пі́дступи не будува́ла,
Не лиши́ла без надіі́й
Пі́дступи не будува́ла
Не лиши́ла без надіі́й

Ра́дощі шви́дко мина́ють і ти збережи́
В па́м'яті всі над приє́мні поді́ї
Ва́жко прожи́ти життя́ без любо́ві в душі́
Гі́рше, напе́вно, прожи́ти лише́ без наді́ї
Ра́нній світа́нок, ти спиш, а мені́ не до сну
Я вже люби́ти тебе́ поспіша́ю
Ті́льки з тобо́ю хочу́ зустріча́ти весну́
Вже у душі́, до твоє́ї душі́ вируша́ю

До́бре, якщо́ по́руч ми́ла
З не́ю ма́є сенс життя́,
До́ля би ще нас люби́ла,
Не втекли́ щоб почуття́
До́ля щоб не розлуча́ла
У спонта́нності поді́й,
Пі́дступи не будува́ла,
Не лиши́ла без надіі́й
Пі́дступи не будува́ла
Не лиши́ла без надіі́й