Чому TRAKO

Чому у дитинства такі дорослі очі? 
Чому замість казок - недитячі питання? 
Чому недописані юності ночі, 
Не стали світанками, сповна кохання? 
Чому замість весілля - світлини холодні? 
Чому діти питають про тата в листах? 
Чому ті, хто сміятися мали сьогодні, 
Лишились назавжди в наших серцях?
♪
Він назву кав’ярні тримав у нотатках,
Її біла сукня чекала весни.
Щасливі сміялись: “Ще трішки - і хатка”,
Реалії знищили мрії і сни
Малий малював: маму, тата і небо,
Поклав у конверт: “Повертайся скоріш”.
Удома чекаємо, татку, на тебе,
А в відповідь - тиша, гостріша за ніж.
♪
Чому у дитинства такі дорослі очі? 
Чому замість казок - недитячі питання? 
Чому недописані юності ночі, 
Не стали світанками, сповна кохання? 
Чому замість весілля - світлини холодні? 
Чому діти питають про тата в листах? 
Чому ті, хто сміятися мали сьогодні, 
Лишились назавжди в наших серцях?
♪
Комусь - це новини, комусь - рідна хата
Комусь просто воїн, комусь - рідний син
Хтось винних шукає, а хтось шука тата
Комусь війна - це пиріг, лиш нажертися б ним
Історій таких є насправді мільйони
у кожній хатині, родині, сім’ї
Десь мама зтискає сорочку в долонях,
Десь син просить в татка: “Наснися мені”.
♪
Чому у дитинства такі дорослі очі? 
Чому замість казок - недитячі питання? 
Чому недописані юності ночі, 
Не стали світанками, сповна кохання? 
Чому замість весілля - світлини холодні? 
Чому діти питають про тата в листах? 
Чому ті, хто сміятися мали сьогодні, 
Лишились назавжди в наших серцях?