Чорновики Tab4ik

Ми завжди чекаємо слушного моменту.
Думаємо, що зараз іде репетиція.
Але камери давно увімкнені.
Слухай.
♪
Місто ковтає амбіції, меле людей,
Мільйони пустих і однакових ідей.
Ми продаємо свій час за дешевий комфорт,
Та час не обміняєш на жоден джекпот.
Годинник на стіні — це наш найгірший кат,
Він не бере хабарів і не вертає назад.
Я бачив, як падали ті, хто високо літав,
І бачив, як зраджували тих, хто вірно чекав.
Тут кожен малює свій ідеальний фасад,
Але під шкірою в кожного власний розпад.
Ми всі заблукали в ілюзіях штучних картин,
І кожен у цьому натовпі — зовсім один.
♪
Тиск зростає. Пульс б’є по скронях.
Скільки ще правди сховаєш в долонях?
Ми пишемо плани на кілька років,
Забувши, що фініш — за кілька кроків.
♪
Життя не прощає нам чорновиків,
І час не поверне минулих років.
І поки ти чекаєш на знак із небес —
Цей світ виставляє рахунок за стрес.
Життя не прощає нам чорновиків,
І час не поверне минулих років.
Тут кожен шукає свій власний маяк,
Але більшість іде навмання, просто так.
♪
Скільки разів ти ламався і знову ставав?
Скільки чужих сподівань на собі ти тягав?
Ми часто боїмося зробити свій крок,
Чекаючи, поки життя нам дасть новий урок.
Але тут немає суддів, є тільки наслідок дій,
Ти або тлієш в кутку, або рвешся до дій.
Я скинув баласт із фальшивих облич,
Шукаючи правду крізь темряву й ніч.
Моя філософія проста, як сталь:
Цінуй кожен вдих, відпускаючи жаль.
Ніхто не напише твоїх рядків,
Бийся за себе без зайвих слів.
♪
Не бійся шрамів — вони доводять, що ти жив.
Не бійся падати — значить, ти кудись спішив.
Цей шлях не буває без темних кутів.
Спитай себе чесно: чого ти хотів?
♪
Життя не прощає нам чорновиків,
І час не поверне минулих років.
І поки ти чекаєш на знак із небес —
Цей світ виставляє рахунок за стрес.
Життя не прощає нам чорновиків,
І час не поверне минулих років.
Тут кожен шукає свій власний маяк,
Але більшість іде навмання, просто так.