Марічка Михайло Хома

Вьеться наче змійка неспокийна річка,
Тулиться близенько до підніжжя гір,
А на тому боці, там живе Марічка
В хаті, що сховалась у зелений бір.
А на тому боці, там живе Марічка
В хаті, що сховалась у зелений бір.

Не питайте, хлопці, чом я, одинокий,
Берегом так пізно мовчазний іду,
Там на тому боці загубив я спокій,
А туди дороги я не находжу.
Там на тому боці загубив я спокій,
А туди дороги я не находжу.

Та нехай сміеться неспокійна річка,
Все одно на той бік я путі знайду,
Чуешь чи не чуешь, чарівна Марічко?
Я до твого серця кладку прокладу.
Чуешь чи не чуешь, чарівна Марічко?
Я до твого серця кладку прокладу.