Вдома Тася

Знову наче з ніг збиває втома  
За собою тягнуть в невідоме  
Поруч завжди шлях що так знайомий  
Зігрівають навіть стіни коли вдома ми  
♪
Я видихаю пар на вулиці морозно й свіжо  
Блікують фари місто спить під покривалом снігу  
Поспіхом хмари закривають небеса  
І тільки  перехожі нагадають що я тут не сам   
Мій дім мій храм де б не бував  
Завжди тягнуло додому до рідної посмішки мами  
Де неначе повертаєшся в той  безтурботний час  
В якому зігрівали погляди просто без лишніх фраз  
Тут без прикрас красиво справді  
Місця що досі зберігають  нашу правду  
В кожному сквері  ніби бачим імена  
Людей що були поруч з нами на різних етапах життя  
Пам’ять жива коли її підсилює картинка  
Тому вертаємось туди де був наш старт  
Щоб спогади усі зібрати по частинкам  
Аби відправити собі самому у листах  
♪
Знову наче з ніг збиває втома  
Спалені мости  
За собою тягнуть в невідоме  
Страх та треба йти  
Поруч завжди шлях що так знайомий  
Рідні береги  
Зігрівають навіть стіни коли  вдома ми  
♪
Коли я вдома миттю  замовкають голоси  
Які озвучують у моїй  голові пусті думки  
Коли я вдома  врешті можу змити грим  
Коли я вдома  почуваюся живим таким  
Дим розвіється і тривога мине  
Наберися терпіння і це коріння проросте   
Вдома загоюються рани день за днем  
Вдома не місце для  проблем   
Навколо сотні тем де ж те комфортніше  життя  
Про яке  впевнений кожен з нас мріяв і  ти і я   
Не памʼятаєш  добре лиш там де тебе нема   
Зміна домівки  не рівна зміні взуття  
Розумію зараз нерви натягнуті як струна  
Наші люди  тут горем  вже наситилися сповна  
Знов повториш все не просто  у цій країні війна  
Я без емоцій відповім за те вона в мене своя  
♪
Знову наче з ніг збиває втома  
Спалені мости  
За собою тягнуть в невідоме  
Страх та треба йти  
Поруч завжди шлях що так знайомий  
Рідні береги  
Зігрівають навіть стіни коли  вдома ми