Обеззброєна Олена Тополя

Не кричу не мовчу
Сонну
Ти застав би мене обеззброєну 
Без прикрас без думок без одягу
Голос ніжністю зафарбований 
І заплутані надто коси
Тепла постіль ще не застелена
Тінь по шкірі проміння -полоси
Тіло залпом пʼє ранок травʼяний 
♪
Ти б занурився в запах прянощів
Золотистих моїх локонів
В Запах стрімких гарячих дотиків
в їдкий запах нічної осені
Кожній родимці б назву вигадав
І дивився би мовчки голодно
В обеззброєну від бажання
Без прикрас без думок оголену
♪
Я твоїми руками звʼязана,
В них так солодко стало дихати.
Їм віддатись не зобовʼязана 
Та мої слабкості стали сильними
І волосся занадто сплутане,
Й голос ніжністю зафарбований
Світла сонця по шкірі полоси,
Ти застав би мене обеззброєну.
♪
Знаєш як  серце пораниж
Якщо мене ти обманеш
Може я навіть загину
Раніше ніж кохати відвикну