Два Нуль Один Вісім O.Torvald

Покажіть мені весну!
Ніби завтра, ніби варто
Все забути, як страшний сон!..
Я прокинувся від сну
Вже без жартів,
Без надуманого свята,
Без корон!..        

Я наївся досхочу!
Тепер досить до сих пір
Тупих бажань, зайвих речей!
Покажіть мені весну!
Нехай зносить, зігріває,
Змінює, кудись тече!..

Щоразу затримую подих,
Ховаючись від людей..
Я благаю, більше часу!..
Вмить потемніло в очах...
Я благаю, Повертайся! -
Я ніколи так не кричав!..

Два, нуль, один, вісім,
Я все стер!
Розірвався та залишив
У тобі серця шматок!..
Один, вісім, що тепер?..
Не старайся! Не зшивай діру,
Не вистачить ниток!..

Щоразу стримую сльози,
Ховаючись від людей..
Я благаю, більше часу!..
Вмить потемніло в очах...
Я благаю, Повертайся! -
Я ніколи так не кричав!..

Я так багато тобі не сказав,
Я так хотів бути схожим на тебе!..
Ти найкращий з тих, кого я знав!
Я сумую!.. Злітай вище неба!..
Я обіцяю, що ти будеш пишатись!
Завдяки тобі я той, ким я став!
Я ніколи не буду прощатись!..
Не плачу вже!.. Перестав!..

Я благаю, більше часу!..
Вмить потемніло в очах...
Я благаю, Повертайся! -
Я ніколи так не кричав!..