Гуцул-Хуліган

Зовсім не випадково Василь Мельникович взяв колись собі псевдонім Гуцул-хуліган. Це ім’я одразу чітко визначає дві головні риси того, що він робить. З одного боку, його пісні мають в основі український фольклор – точніше, фольклор карпатський. Таким чином, значна частина мелодій звучанням дуже нагадує гуцульські коломийки. Ну а з іншого боку, Василь Мельникович таки справді є хуліганом. Тому що за змістом його пісні теж дуже нагадують коломийки, які здавна вирізнялися гостротою текстів. В даному ж випадку тексти значно модернізовано, а значить – тут можна знайти будь-які прояви нашого життя, від сексуальних до політичних. Власне, в основному – саме ці дві теми, але не тільки. Оскільки ж Гуцул-хуліган не надто соромиться, то і виходить, що його пісні зовсім непогано висміюють нашу повсякденну дійсність. От слухаєш – і не завжди навіть розумієш, де жарт, а де правда, бо життя часто підкидає якісь несподівані, навіть гротескні ситуації. Василь Мельникович вміє такі речі помічати – мабуть, саме тому і користується популярністю в народі.