ЗАПОВІТ YARMAK

Де сонця жар пірнає в обрій
Туман над полем золотим
Там люди вольні й хоробрі
Де Бог тризуба в землю вколотив
Це мій край, це мій степ
Де Полісся густе
Від карпатських смерічок і до херсонських пустель
Від донбаських териконів, там де небо пастель
Аж до Таврії мій шлях не заросте
Світ гуде - то пусте
Поки стоять мої міста
Ми і є сучасний епос, наші справи рознесуть вуста
Зламають пазурі усі царі
Бо ця земля народжує красу і справжніх лицарів
Тут мій дім, тут мій рід, тут мій гай, тут мій дуб
Де Софія-мати, де знамений двозуб
Де лине щира пісня, де живе свободи дух
Нас не стерти і не змити, оживає батько-луг
Моя мова - мій кордон
Не схилимось під ордами
Вже час ставати зрілими, вже час ставати гордими
Це Щедрика акорди, це поезія, текстиль
Це український вишуканий стиль
Мій код у цих орнаментах, сила в цьому периметрі
На древньому фундаменті тут в кожному сантиметрі
Живе прадавня міць
Крокуй, як королевич
Я відроджую, Свята, твою віковічну велич
Це час переосмислення, це час для рефлексії
Я піднімаю в небо ще одну зорю
Нехай мовчать усі Америки й Росії
Коли я з тобою, мила, говорю
Ми піднімемось з вогню, Україна буде брендом
Заграє мій Азов, оживе чарівна Тендра
Доля часом нас веде через іспити і нетрі
Хтось із нас колись поверне прапор на гору Ай-Петрі
За біди, що відчули ми, кати не будуть прощені
Ці діти на легендах і героях будуть зрощені
Хай музика лунає - це частина мого спадку
Та мир буде лиш там, де народ тренує вкладку
Там, де Дніпро смарагдовий, долини оксамитові
Де Чорне море хвилями вмиває небокрай
Крізь простір і віки я хочу донести тобі
У тебе під ногами неосяжний власний рай
Ти люби і плекай, бережи, борони
Ще рани заживуть, і ще розквітнуть лани
І де б не заблукав би, як тебе не топила доля
В своїй хаті своя правда, своя сила, своя воля