Запальничка Shmiska

Моє місто мовчить,
Воно загубило нас.
Десь о другій ночі
Ми ходили в магаз.
Я сумую за твоїм волоссям
І за запахом вулиць досі
Дуже-дуже.
Життя тоді не потребує інших слів,
Ряди пустих офісів
І таких же пустих описів.
Хтось колись писав як болить – відпусти.
Все брехня, я не можу далі йти.
♪
Запальничка завжди буде третьою лишньою,
Ми вже ніколи не будемо колишніми,
Знаєш, мені тебе не вистачає.
Запальничка завжди буде третьою лишньою,
Зникни з думок і вже просто облиш мене,
Знаєш, а я тобі не пробачаю.
(Не пробачаю я)
♪
Всі багатоповерхівки вже забули, де ми були,
Де ховали сигарети, де писались на касети.
В нашій школі нема вікон, 
А тоді ми в них дивились.
Ми хотіли і ми мріяли колись
Там стати кимось.
Малювали у метро
Більш шедевр, ніж Мона Ліза.
Найдешевше в нас вино,
Мама, мрія, дім, валіза.
Твої руки, небо, постріл –
Ти холодна як залізо.
Знову школа. Знову вікна.
Ніч. Мотель. Вокзал. Валіза.
♪
Запальничка завжди буде третьою лишньою,
Ми вже ніколи не будемо колишніми,
Знаєш, мені тебе не вистачає.
Запальничка завжди буде третьою лишньою,
Зникни з думок і вже просто облиш мене,
Знаєш, а я тобі не пробачаю.
(Не пробачаю я)