Не мовчи Yasnychka

Правда сказана пізно, не зцілює;
Вона лише підсилює біль мовчання
І закриває двері, від яких загубили ключі.
Не мовчи…
♪
Прошу, не мовчи.
Той вечір німий знову на порозі.
Мій погляд забув радість життя,
Як квіти на морозі.
Обпадають пелюстки — ллються мої сльози,
Вириваю я слова із твоєї прози.
♪
А ти говорив, як квіти цвіли…
Я айстри так любила.
Очі сяяли твої, коли я говорила.
Ті розмови зберегти хоча б на диктофоні…
Вечір, тиша, і думки у твоїм полоні.
♪
Не мовчи, благаю, не мовчи.
Ти ж мене любити вчив.
Та загубили ми ключі.
Не відкрити двері ті — з цим змиритись мушу.
Хоч в наступному житті не полони душу.
♪
На двері замок, за кроком крок —
Близькі стають чужими.
Хоч квіти цвітуть, а діти ростуть,
І ми ростем із ними.
Тиша, вечір… У руках фото застарілі 
Як раніше, я люблю осінні айстри білі.
♪
Спогади в душу зазирають із мого вікна-на-на…
Чому не розділили дім? Не твоя вина-на-на…
В келиху вина лишу пелюстки, що впали.
Дякую, я прокричу — ми до сліз кохали.
♪
Не мовчи, благаю, не мовчи.
Ти ж мене любити вчив.
Та загубили ми ключі.
Не відкрити двері ті — з цим змиритись мушу.
Хоч в наступному житті не полони душу.
♪
На-на-на-на-на-на-на-на…
На-на-на-на-на-на-на-на…
На-на-на-на-на-нааа-наааа…
♪
Не мовчи, благаю, не мовчи.
Ти ж мене любити вчив.
Та загубили ми ключі.
Не відкрити двері ті — з цим змиритись мушу.