Навіть не лютий PRBLSK

А ще тільки осінь, а я вже снігом тобі на плечі
Забуду зовсім, хоч серцю наче ділись є чим
І ще навіть не лютий, чому назавжди зникають люди?
Чому не радість в душі, а грудень
І в серці слід від холодних течій
♪
А ще тільки осінь, а я вже снігом тобі на плечі
Забуду зовсім, хоч серцю наче ділись є чим
І ще навіть не лютий, чому назавжди зникають люди?
Чому не радість в душі, а грудень
І в серці слід від холодних течій
♪
Знову ті самі вулиці, дороги 
Ми зникнемо за мить і знову за півкроку
Ми ближче, ніж тоді, коли боліло хмарно 
Так залиши слова і обіймай востаннє
♪
Я посеред тих облич, що одягають важність
Але згадай, коли були ми ближчими, ніж гаджет
І скільки не пірнай, коли забракне кисню
Знов вертаємось в минуле, щоб по-рідному затисло 
♪
Десь посеред тих легень, як по серед старих колій
Знов веде мене маршрутами, які буває колють 
Під ногами десь земля, але до неба тягне серце 
Якщо холодно в душі, тоді кому співаю все це?
♪
Дощ міняє наші плани, знову залишаюсь вдома
Все, що я зберіг від вчора – це обіцянки і втома
І не дивно, що сніжить посеред кімнати люстра 
Просто наче всі удома, але невимовно пусто 
♪
А ще тільки осінь, а я вже снігом тобі на плечі
Забуду зовсім, хоч серцю наче ділись є чим
І ще навіть не лютий, чому назавжди зникають люди?
Чому не радість в душі, а грудень
І в серці слід від холодних течій
♪
А ще тільки осінь, а я вже снігом тобі на плечі
Забуду зовсім, хоч серцю наче ділись є чим
І ще навіть не лютий, чому назавжди зникають люди?
Чому не радість в душі, а грудень
І в серці слід від холодних течій
♪
Перелетіти би за край неба, наче там не був 
Під ногами познаходити відповіді на табу 
Що не сказане – нарвати з дерев до кишень 
Зробиш вигляд, що нічого не сталось, авжеж
♪
Бачиш там, де тінь залишає кроки 
Знову кімнати пусті на дотик 
Розум постійно шляхи знаходить
Перехопити подих
♪
Бачиш там, де день обіймає плечі 
Ніби шукає вечір
Ніби ховає досі 
Спогад зимовий 
♪
А ще тільки осінь, а я вже снігом тобі на плечі
Забуду зовсім, хоч серцю наче ділись є чим
І ще навіть не лютий, чому назавжди зникають люди?
Чому не радість в душі, а грудень
І в серці слід від холодних течій
♪
А ще тільки осінь, а я вже снігом тобі на плечі
Забуду зовсім, хоч серцю наче ділись є чим
І ще навіть не лютий, чому назавжди зникають люди?
Чому не радість в душі, а грудень
І в серці слід від холодних течій