Валізи зі спогадами ANNEI

Найважче, що вожу із собою світом —
Спогади, які нема, куди діти
На контролі кажуть: «чемодан переважив тридцять»
А де тут переваги? До тридцяти почала сивіти
♪
Нема куди перекласти, віддати чи викинути
Прошу, щоб закрили очі, бо якось треба летіти
Може, вони розуміють — і також, як закриють очі
Бачать свої валізи зі спогадами, від яких трохи моторошно 
І їх перебирають, як коробки з дитинства
З фотокартками, де хтось близько 
♪
Валізи зі спогадами 
Де ми 
♪
Таскати за собою по світу 
Показувати, дивитися, дивуватися 
Що ми більше не діти 
Діти більше не ми 
Ось там бігають нові історії 
Нові думки переганяють хід 
А ми тільки тут з тобою 
Залишилися дітьми
♪
В валізах зі спогадами
Є ми