Національна гвардія України Артем Лоік

Я іду зупинити війну
із найкращими в світі людьми,
обіцяю тобі — повернусь,
а зі мною троянди і мир!
♪
Цей шеврон на плечі НГУ
не продам, бо не має ціни!
Що таке Україна, збагнув!
Україна, кохана, це ми!
♪
Я дістаю із себе слово знову, як осколок!
Війна іде, а разом з нею — наші діти в школу!
Вже котре літо ми не відвикаємо від зим,
інші думки, коли почуєш «повний магазин»… 
♪
Нехай у зла дуже велика вірогідність,
ще не пропала, побратиме, наша віра в гідність!
Бо сьогодні ми усі єдина —
Національна гвардія України!
♪
Передова і тил, вона і я, і ти!
Гуркоче серце під вагою керамічної плити! 
У нас за спинами гармати, не віриш дарма ти!
Бо Україна — дар, та не кожен може той дар мати!
♪
Росте під градами коріння непокорності,
бо ми з народження у повній бойовій готовності!
Зліта у небо БпЛА, міцно трима' рука
гранатомети, бронетехніку, ПТРК!
♪
І нашу мелодійну мову не заткнути «кляпом»,
дали державі присягу, — а Господу клятву!
Та перед боєм, в час задач і коректив,
сам Бог мовчить, коли говорить командир!
♪
Я іду зупинити війну
із найкращими в світі людьми,
обіцяю тобі — повернусь,
а зі мною троянди і мир!
♪
Цей шеврон на плечі НГУ
не продам, бо не має ціни!
Що таке Україна, збагнув!
Україна, кохана, це ми!
♪
Я заряджаю своє слово знову, наче кулю!
Знаєш, сама жага свободи нас шикує! 
Війна — не найстрашніше під небом Творця!
Є ще зрада, боягузтво і два стільця! 
♪
Зробили вибір, котрий кожен день робимо!
Одягнені у форму, а не в рабську робу ми!
Я написав свої найкращі рими
в Національній гвардії України!
♪
Хай пропаганда вільний голос наш перебива'!
Ми повинні бути тільки разом: тил-передова!  
І робити дорослу роботу без вагання,
щоб наші діти доробили домашнє завдання!
♪
Тому військовий підтягне правопис!
Тому поет підтягнеться в бій!
Бо Україна — це те, за що варто боротись!
Мені і тобі! Мені і тобі! 
♪
Ми відвоюємо Донбас і слідом Маріуполь!
Сильні надії є у нас, але ж такі і руки!
Хай будь-кого зневірити може сувора дійсність…  
Тільки не гвардійців!
♪
Я іду зупинити війну
із найкращими в світі людьми,
обіцяю тобі — повернусь,
а зі мною троянди і мир!
♪
Цей шеврон на плечі НГУ
не продам, бо не має ціни!
Що таке Україна, збагнув!
Україна, кохана, це ми!
♪
Зомбовані загарбники царем мобілізовані… 
Їх душі чорні, але брешуть, мов білі зовні!
Стерли кровавим ластиком мальовничі міста!
Та закриються кордони, очі і уста!
♪
І Україна переможе, бо з дитинства хвора,
хворобою, що зветься воля!
Так, ми носимо звання, та, любий сину,
найвище звання — українець!